Міжнародні спортивні змагання “Ігри Нескорених” проводяться серед військовослужбовців, ветеранів держав – членів НАТО та стратегічних партнерів Альянсу, які зазнали травм, поранень або захворювань під час чи внаслідок виконання службового обов’язку.

Засновані британським принцом Гаррі Уельським уперше проведені в 2014 році у Лондоні. Українці долучилися до Ігор в 2017.На цьогорічні змагання,що відбувались з 20 по 27 жовтня у м. Сідней (Австралія), прибуло 500 учасників з 18 країн (Афганістан, Австралія, Канада, Данія, Естонія,Франція, Грузія, Німеччина, Ірак, Італія, Йорданія, Нідерланди, Нова Зеландія, Польща, Румунія, Україна, Великобританія, США), в тому числі вперше 15-ь з Польщі. До збірної наших військовиків , відповідно до квоти, виділеної для України, увійшли також 15 осіб. Найбільше представників було від США (80) та Канади (70).                                      

Українці взяли участь у стрільбі з луку, легкій атлетиці, плаванні, веслуванні на тренажерах, пауерліфтингу, велоспорті на шосе і  здобули цього року під час Іnvictus Games  20 (7 золотих, 10 срібних і 3 бронзові) медалей,  що на 6-ть нагород більше, ніж на попередніх (8,3,3). У медальному заліку Україна посіла п’яте місце. За співвідношенням кількості учасників та нагород українська команда має найвищий показник.                                                                                              

А передували цій непересічній події Національні Ігри, в яких, у кілька етапів відбору, з 172 претендентів визначили 15 найсильніших.  

Приємно, що до складу збірної України на “Ігри Нескорених-2018” увійшов і наш земляк–36-річний хмельничанин Віктор Шинкарук, військовослужбовець Держприкордонслужби України (плавання,легка атлетика).

Зі спортом Віктор потоваришував змалку: з 8 років почав займатися плаванням у Хмельницькій ДЮСШ-3(нині ОЦФВУМ), де досяг рівня кандидата в майстри спорту, здобував призові місця на обласному та всеукраїнському рівнях серед  однолітків. Різностороння фізична підготовка дозволяла також успішно виступати за рідну ЗОШ-16 (нині колегіум ім. В. Козубняка) і в інших видах спорту. Зростаючи у сім’ї військовослужбовця,ще в дитинстві визначився з професією. Навчання в Національній академії Державної прикордонної служби України зумів поєднати з подальшим зайняттям спортом,зосередившись на військово-прикладних дисциплінах. Вперше в 2002 році підкорив норматив майстра спорту з офіцерського багатоборства (стрільба з пістолета, плавання, біг) у Львові на чемпіонаті Держприкордонслужби України, а через рік підтвердив це звання  на змаганнях ФСТ “Динамо” України. У 2003 році закінчив академію та був розподілений до Луганського прикордонного загону,де проходив службу на посаді начальника фізичної підготовки та спорту відділу підготовки персоналу Луганського прикордонного загону. Там, навесні 2014 його очікували важкі випробування.

З початком пікетування будівель Управління Служби безпеки України у Луганській області, брав участь у облаштованні позиції для оборони управління прикордонного загону від можливого подібного сценарію з боку проросійсько налаштованих, невдоволених життям місцевих мешканців та “гостей” з Росії.

Вночі 02 червня 2014 р. близько 4 години ранку розпочався обстріл прикордонного загону з різних видів стрілецької зброї. чекаючи підмоги, яка так і не прибула. На той час усі в’їзди та виїзди до  Луганська було перекрито блокпостами, а військові частини, що знаходились у місті були під контролем сепаратистів. Було прийнято рішення покинути розташування частини та перебазуватись у найближчий до лінії розмежування відділ прикордонної служби.

Значущим днем для Віктора стало осколкове поранення ноги під час вибуху протипіхотної міни, яке він отримав, коли був у складі групи по обстеженню місця обстрілу відділу прикордонної служби “Мілове”.

Цією подією і закінчилася служба у Луганському прикордонному загоні. Далі лікування, реабілітація, нове місце служби – Чернівецький прикордонний загін, а відтепер Національна академія. Наразі підполковник Віктор Шинкарук перебуває на посаді старшого викладача кафедри фізичної підготовки та особистої безпеки разом з дружиною виховують двох синів. Дізнавшись про залучення українців до” Ігор Нескорених”,отримав знову мотивацію для удосконалення в спорті,розпочав інтенсивні регулярні тренування і зумів у 2017 році потрапити на дебютні для наших співвітчизників змагання, які відбувались в Торонто (Канада), щоправда лише в якості запасного, де зумів відчути атмосферу цього важливого форуму для військовослужбовців, що проходять як фізичну, так і психологічну реабілітацію  через заняття спортом. Цьогоріч Віктор скористався наданим йому шансом. Керівництво Академії з розумінням віднеслося до його намірів і надало можливість тренуватись не лише на кращих спортбазах міста Хмельницького (басейн ОЦФВУМ, стадіон” Поділля”), але й виїжджати на заключні етапи підготовки в складі збірної до Києва. Кропітка ціле- направлена робота над собою дала результати безпосередньо у Сіднеї. Там, 8 разів виходив на старт олімпійських арен в 4 дисциплінах:спочатку у кваліфікаційних змаганнях, а потім – у фіналах. В підсумку в басейні вільним стилем зайняв 5(100м) та 7(50м) місця, а на 50- метрівці брасом лише торканням (0,2сек) поступився австралійцю Тому Фостеру, встановивши особистий рекорд-32,7 сек. На доріжках стадіону з п’ятим результатом подолав 400-метрівку.Тож був задоволений, що виклався повністю і зумів таки зійти на п’єдестал з прапором України за нагородою. Поруч в ті пам’ятні хвилини була дружина Катерина,члени нашої делегації та   представники української діаспори в Австралії.

“Підтримка наших дуже допомагала, це відчувалося навіть на відстані. Особливо приємно було, що українська діаспора була єдиною з усіх країн-учасниць змагань. Вони нас зустрічали в аеропорту, вболівали і підтримували протягом усіх днів змагань і проводжали додому. Це було надзвичайно приємно”, – зізнається Віктор Шинкарук. А вдома, 3 листопада на плацу  рідного вишу привітати срібного призера Ігор Нескорених зібралися всі курсанти, офіцери та керівництво академії. Ректор НАДПСУ, генерал-майор Олег Шинкарук, вручив спортсмену премії від голови Держприкордонслужби та від себе особисто і зазначив, що вони з Віктором не родичі, на жаль, а лише однофамільці.

“Хочу подякувати за надзвичайні емоції радості та відчуття гордості, які Ви нам подарували впродовж змагань. Усі військовослужбовці академії, викладачі, курсанти, студенти та особисто я вболівали та слідкували за проходженням змагань. Ви – гордість нашого міста, гордість Державної прикордонної служби України та гордість нашої держави”, – зазначив Олег Шинкарук.                                                                                                                 В свою чергу, вся спортивна громадськість міста та області приєднується до вітань Віктора Олександровича з вдалим виступом  на «Invictus Games-2018» та бажає йому успіхів, невичерпної життєвої енергії, величезної сили волі і нездоланного бажання у подальших перемогах.

Від admin