17 травня, в Хмельницькому парку культури та відпочинку імені Михайла Чекмана відбувся забіг-нагадування про оборонців гарнізону Маріуполя «Не мовчи! Полон вбиває!». Захід присвячений четвертій річниці виходу оборонців із «Азовсталі» (з 16 до 20 травня 2022 року).
Уперше небайдужі містяни пробігли алеями парку 23 липня 2022 року за ініціативи родин військовополонених захисників «Азовсталі». Якщо тоді це був їхній емоційний порив, то далі кожного року вони продовжують збиратися, адже вважають за потрібне нагадувати про події в Маріуполі та про наших захисників. Значна частина з них і досі перебуває у російських тюрмах і таборах.
Цьогоріч на забіг-нагадування, який ініціювала Олена Сторожук — сестра військовополоненого, за підтримки громадської організації «Захист — об’єднання волонтерів» та Хмельницької міської ради, прибуло понад п’ять сотень людей.
Учасники забігу прийшли в одязі із символікою на підтримку військовополонених. Серед них — військовослужбовці, ветерани, волонтери, молодь, мешканці міста, а також курсанти Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та Військового ліцею Державної прикордонної служби України.
Традиційно до благодійного забігу долучилися члени Клубу ветеранів легкої атлетики Хмельницької області на чолі з першим заступником голови регіонального відділення Національного олімпійського комітету України Віктором Флентіним, які зробили грошовий внесок.
Прибули на захід і захисники, які не з чужих слів, а з власного досвіду знають, що таке полон. В’ячеслав Горбань пробув у російській неволі п’ять місяців, пройшов в’язницю в Оленівці та СІЗО в Таганрозі.
Дмитро Кармаліта свою участь у забігові приурочив пам’яті загиблого захисника Валентина Федоровича з позивним «Парагвай» та свого дядька Юрія Харькова, який також віддав своє життя у боротьбі за незалежність.
Перед стартом учасники вшанували хвилиною мовчання пам’ять кожного, хто віддав своє життя у боротьбі за Україну, виконали гімн та проголосили молитву українського націоналіста згідно з азовськими традиціями.
Після розминки кожен своїм комфортним темпом, з державними прапорами, прапорами спорттовариств, плакатами та світлинами захисників, подолав єдину дистанцію — один кілометр. Забіг організували символічний — не заради спортивного результату, а щоб підтримати захисників і нагадати про тих, хто досі перебуває в російській неволі й не може бачити денного світла.
Першому фінішеру Назарію передали прапор із підписами звільнених із полону захисників Маріуполя, за яких боролися і чекали. Всі учасники отримали пам’ятні відзнаки.
Також під час заходу провели благодійну лотерею. Учасники могли виграти в’язані іграшки-антистреси та розмальовані гільзи, створені майстринями. На зібрані благодійні кошти будуть сформовані пакунки для звільнених захисників.
Забіг у Хмельницькому вкотре став голосом підтримки для українських військовополонених та нагадуванням про те, що боротьба за повернення кожного захисника Маріуполя триває.