«Ти Лідер: Твори! Вивчай! Перемагай! Почни з себе!».
У період з 11 по 17 вересня 2015р. під егідою Національного Олімпійського комітету України на базі санаторного комплексу «Пуща-Озерна» (м. Київ, Пуща-Водиця (МДЦ «Артек») відбувся фінал Всеукраїнського спортивно-масового заходу серед дітей «Олімпійське лелеченя-2015» підгаслом «Ти Лідер: Твори! Вивчай! Перемагай! Почни з себе!».
Команда Хмельницької області була сформована з учнів 6-9 класів спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № (учитель Гетманчук Олена Володимирівна) з міста Шепетівки.
Цього року проект НОК України було реалізовано Програмою розвитку ООН в Україні й за підтримки фундації Соса-Соla.
У програмі всеукраїнських фінальних змагань: презентація команди, спортивна естафета, вікторина на олімпійську та екологічну тематику, рухлива гра.
У церемонії відкриття взяли участь уславлені олімпійці Сергій Бубка, Ірина Мерлені, Олексій Торохтій, Олена Костевич, Вікторія Терещук, Альона Пахольчик, Олена Говорова, Анна Сорокіна та Антон Кузнецов.
Відкриття відповідало всім канонам справжніх Олімпійських ігор – підняття прапора, клятва спортсмена, тренера і судді, запалення олімпійського вогню та парад команд.
Слова привітання для юних олімпійців прозвучали і від заступника міністра молоді та спорту Ігоря Гоцула, голови Офісу Координатора Системи ООН в Україні Ван Нгуен, генерального директора компанії «Кока-Кола Україна» Роджер Гонтлі, віце-президента зі зв’язків з громадськістю групи Євразія та Африка компанії «Кока-Кола» Хемія Бенкс, заступника міжнародного координатора проекту New World (Стамбул) Сейди Алпей, директора ск «Пуща Озерна» Ростислава Драпушка.
У конкурсі «Презентація» Всеукраїнського фіналу проекту #ТиЛідер: Твори! Вивчай! Перемагай! 25 команд з усієї країни на розгляд суддів, почесних гостей й олімпійців представили свої спортивно – творчі номери. Перед глядачами розігрувались справжні театральні постановки та танцювальні композиції. Але як на будь-яких змаганнях переможець може бути лише один.
На жаль, наша команда не увійшла у трійку призерів у цьому конкурсі. Виступ не вдався через технічні проблеми, та поразка теж загартовує, і учасники більше часу приділили на підготовку до вікторини, і це дало свої рузультати.
У цьому виді змагань юні олімпійці мали продемонструвати свою ерудицію та знання з олімпізму.
З першого відбіркового туру стало ясно, що боротьба буде запеклою, адже тут зібрались команди-переможниці з 25 областей України, а отже – найкращі у своїх регіонах.
Змагання проходили у три етапи, спочатку потрібно було виграти свій кваліфікаційний раунд і пройти до півфіналу, а вже там розігрувалась путівка до фіналу.
У першому раунді ми здобули перемогу над командою з Миколаївської області (ділиться своїми думками Гетманчук Владислав, – капітан команди, де на нього лягла найбільша відповідальність), в другому раунді ми змагались з Івано- Франківською та Київською областями. Це був дуже хвилюючий та відповідальний момент тому, що саме переможець цього раунду стане призером, або переможцем у конкурсі вікторини. У цьому раунді потрібно було самостійно відповісти на 6 запитань, а не вибрати правильну відповідь з поданих варіантів, так як у попередньому раунді. І нарешті довгоочікуване рішення судді: «правильна відповідь» – і ми у фіналі!
У третьому вирішальному раунді ми змагались проти Ріненської та Луганської областей. І тут команді з Рівного не виявилося гідних конкурентів. Потрібно віддати їм належне, тому, що ще з першого раунду було помітно їх знання та реакцію на кнопку реагування. У вирішальному питанні наш варіант відповіді не був прийнятий суддею, через неточність у імені і це нам коштувало 2 місця, а отже у підсумку ми посіли 3 місце.
Наступним видом змагань була легкоатлетична комбінована естафета, що пройшла на асфальтному покритті перед 1-им корпусом. Наша команда змагалася у неповному складі, так як через хворобу гравець не зміг прийняти участь, тому одному учаснику прийшлось виконувати 2 етапи, та в підсумку наш час був не з кращих.
Не порадували рузультати гри «Артбол», на яку покладали великі надії. Через попередження травматизму (так, як вік учасників був 11-14 років) команди поділили на 2 вікові групи– молодша (11-12 років) та старша (13-14 років) по 4 учасника з одної області обєднувались з 4 учасниками іншої, що складали команду з 8 гравців, що було не справедливо до тих 4-ох учасників команди, що взагалі не мали змоги взяти участь. Партнери дістались такі, яким була гра «Артбол» не знайома, що й вплинуло на кінцевий результат.
Та не зважаючи на невдачі в тому чи іншому виді змагань, діти, вчителі та представники НОК в областях, залишились задоволені перебуванням у МДЦ «Артек», «Пуща-Озерна».
Учасники поділились своїми враженнями від перебування у таборі.
Виїхавши вночі зі свого улюбленого рідного міста (розповідає Дарина Солодовнік), нас не залишав чудовий настрій. Половина шляху ми не змогли заснути в очікуванні чудових подій. По приїзді до Київа, ми відразу познайомились з командою з Тернопільської та Рівненської області та подружились з ними ще в автобусі, рухаючись до «Пуща – Озерна» , ще й так сталось, що ми жили поруч з ними. Окрім спортивних змагань, від яких всі були у захваті, мені сподобались : похід у басейн де була тепла вода.
Ми мали змогу побачити майстер-класи чудових наставників. Також мене вразила велика чудова територія з насадженнями дерев та газонів, баскетбольний та волейбольний майданчик, тенісний корт, озерце з екзотичними рибками, простора актова зала. Ще мені сподобався екологічний квест, тренінги на екологічну тему, які допомогали у написанні проектної пропозиції для отримання гранту, сума якого складала до 5000 дол. США.
По приїзді до табору, нас привітно зустріла наша вожата, Ланчук Анна Іванівна та представник НОК Хмельницької області – Краснюк Антон Юрійович (ділиться своїми враженнями Богдана Буковська).
Мене разом з моїми подругами поселили в чудовий номер, де була ванна, гаряча вода, та великий балкон, що нам було потрібно в першу чергу. Після поселення нас відвели в їдальню, де чудово готували, також давали йогурт, кефір, фрукти та улюблений напій – «Coca cola». Ми чудово проводили час: веселились, змагались грали у спортивні ігри, танцювали. Все було дуже весело і класно.
Настя Чистякова
Мені дуже сподобалось у «Пущі – Озерній». Весело було на дискотеках, сподобалось займатись зарядкою з олімпійськими чемпіонами. Я познайомилась з іншими дітьми. Дуже сподобались наші вожаті –Анна Іванівна та Андрій Васильович. Я дуже хочу ще раз поїхати туди.
Маріна Гузанова
У таборі я знайшла багато друзів, з якими зараз спілкуюся через інтернет. Сподобалась місцева кухня, дуже гарні краєвиди, пляж. Я ще ніколи раніше не танцювала з олімпійськими чемпіонами. Вони дуже класні.
Юля Власюк
Мені сподобалась атмосфера на змаганнях. Дні були дуже насичені та яскраві. На змаганнях ми мали можливість познайомитись із різними областями. Були сильні конкуренти і це додавало більшого стимулу здобути перемогу. Також мені дуже сподобалось місце проведення змагань. Судді були справедливі та об’єктивні.
Олексій Лівандовський
У «Пущі – Озерній» було дуже весело. Ми познайомились з багатьма олімпійськими чемпіонами. Вони розповідали нам про своє спортивне життя. У них є чому повчитися. З командою ми пережили перемоги і поразки, які зробили нас сильнішими. Це була незабутня поїздка.
Катя Анфілатова
Суперницька атмосфера, радість, нові знайомства, прекрасні вожаті і незабутні емоції. З нашою командою ми дуже здружилися і стали одним цілим. Олімпійські чемпіони бажали нам нових перемог. Мені трапився шанс задати питання олімпійській чемпіонці з легкої атлетики Наталії Добринській та отримати цінну пораду. Пуща озерна привітно зустріла і проводжала нас. Я дуже задоволена поїздкою. Ці змагання надихнули мене йти до нових вершин і перевершувати себе.
Вова Кондратюк
На змаганнях мені сподобалась атмосфера конкуренцїї. Судді справедливо оцінювали всі області. Дуже зворушливою була зустріч з олімпійськими чемпіонами, їх розповідь, історії про те, як вони досягли успіху. Це надає неабиякого стимулу далі займатись спортом.
Богдан Джурилюк
Перед змаганнями ми дуже хвилювалися, але ми підтримували один одного. Сподобалась привітна атмосфера, що тривала всі дні. Ми чудово проводили свій вільний час: грали у футбол з іншими областями, артбол, ходили на прогулянки. Все було надзвичайно чудово.
Саша Крисько
Все було дуже чудово: класні номери, кухня, зали, басейн, територія, чудові люди, що були поруч з нами, надавали підтримку, підказували, давали поради. Я дуже радий, що був у цій команді, брав участь у змаганнях та мав змогу відпочити та познайомитись з олімпійськими чемпіонами.
Діма Швець
В нас був, напевно, самий класний номер зі всіх кімнат. Євро.ремонт, чудова ванна кімната, теплий коврик на підлозі. Взагалі чудові умови. Радували чудові подарунки від НОК. Чисте свіже повітря, красивий газон, насадження. І все це чудово вписувалось у атмосферу змагань.
Влад Гетманчук (капітан)
Цієї поїздки ми чекали більше року. Після минулорічної перемоги в області, ми мріяли, тренувалися, складали плани, марили фінальними змаганнями. Це було щось далеке та нездійсненне. Та фінал цих змагань все відкладався, ми вже й не сподівалися потрапити на них. Та мрії здійснюються. Коли мама мені повідомила про поїздку, я спершу неповірив та потім підстрибував, радіючи, ніби маленька дитина. В нас було мало часу на підготовку, та готувались як могли. Тренувались ми командою у грі, схожій на артбол, та на превеликий жаль на змаганнях команди розформували, об’єднали по невдалому для нас жеребкуванню з іншими областями, та настрій після програшу нам змогла підняти випадкова зустріч з акторами «95-го кварталу», та фото і автографи з ними. Я, напевно, самий щасливий, тому, що в мене саме найбільше автографів олімпійських чемпіонів та акторів.
Я дякую своїй мамі – моєму вчителю фізкультури, Гетманчук Олені Володимирівні, за підготовку команди до змагань, керівникам НОК у Хмельницькій області, зокрема Краснюку Юрію Антоновичу за надану нам можливість взяти участь у такого рівня змаганнях та Антону Юрійовичу – за підтримку та допомогу під час змагань.
Гетманчук Олена Володимирівна, вчитель фізичної культури СЗОШ №2 м. Шепетівки
Потрапити на змагання такого рівня було недосяжною мрією. Казалось, це щось нездійсненне, недосяжне, що з нами таке не трапиться. Та якщо прагнеш до цього, обираєш вірний шлях, то і мрії збуваються. Та для багатьох з минулорічних переможців це було прикрою несправедливістю через те, що прийшлось обирати кому їхати, а кому ні. Через певні вікові обмеження поливина команди не змогли потрапити на фінальні змагання. Та для інших це було справжнім спортивним святом. Протягом тижня діти не лише змагались у спортивних змаганнях, демонстрували свої творчі та інтелектуальні здібності, спілкувались з олімпійськими чемпіонами та призерами, а дізнавались багато корисної й цікавої інформації, яка направлена на виховання у дітей лідерських якостей та дбайливого ставлення до навколишнього середовища.
Після заверешення змагань всі учасники мали змогу зфотографуватися з олімпійцями та отримати автографи які назавжди залишаться на згадку про цей чудовий тиждень.
